психічно хворий

См. также в других словарях:

• психічно хворий — прикметник з прислівником …   Орфографічний словник української мови

• божевільний — а, е. 1) Який має психічний розлад; психічно хворий. || у знач. ім. божеві/льний, ного, ч.; божеві/льна, ної, ж. Психічно хвора людина. || Який виражає божевілля. 2) зневажл. Нерозсудливий, нерозважливий. || Позбавлений розумного змісту (про… …   Український тлумачний словник

• навіжений — а, е. 1) Психічно хворий; божевільний. || у знач. ім. навіже/ний, ного, ч.; навіже/на, ної, ж. Психічно хвора людина; божевільний, божевільна. || Уживається як лайливе слово. 2) Неврівноважений, нестриманий. 3) Позбавлений розумного змісту. 4)… …   Український тлумачний словник

• ненормальний — а, е. 1) Який відхиляється від норми; не такий, як треба, як повинен бути. 2) розм. Психічно хворий. || у знач. ім. ненорма/льний, ного, ч.; ненорма/льна, ної, ж., розм. Психічно хвора людина …   Український тлумачний словник

• юродивий — а, е. 1) Психічно хворий; божевільний. || у знач. ім. юроди/вий, вого, ч.; юроди/ва, вої, ж. Психічно хвора, божевільна людина. 2) у знач. ім. юроди/вий, вого, ч.; юроди/ва, вої, ж. Жебрак, божевільний, що має дар віщуна …   Український тлумачний словник

• меґальоман — мана, ч. Пр. Хворий манією величності; психічно хворий приписує собі великий розум, впливи в суспільстві …   Словник лемківскої говірки

• божевільний — 1 прикметник психічно хворий; нерозсудливий; який є ознакою божевілля божевільний 2 іменник чоловічого роду, істота психічнохвора людина …   Орфографічний словник української мови

• біснуватий — а, е. Психічно хворий, божевільний …   Український тлумачний словник

• гулавий — а, е, заст. Божевільний, психічно хворий …   Український тлумачний словник

• цаплений — а, е, розм. Психічно хворий; божевільний, несамовитий, шалений …   Український тлумачний словник